КЗ СЗШ№28

 





Поради батькам

 
 

 

                                                    

 

       Агресивна дитина -  це не тільки батьківський смуток, загроза благополуччю дитячого колективу, але й нещасна дитина, яку ніхто не розуміє, не хоче приголубити й пожаліти.  Дитяча агресивність – ознака внутрішньої емоційної нестабільності, згусток негативних переживань, один зі способів психологічного захисту.

Такі діти використовують будь-яку можливість, аби штовхати, бити, щипати інших. Їхні вчинки часто мають провокаційний  характер.  Причини агресивності майже завжди зовнішні: сімейне неблагополуччя.  На жаль, багато дітей виховується в сім’ях, де агресивність проявляється у поведінці батьків. Іноді дорослі бувають надмірно поступливими й безпосередніми, коли діти проявляють агресивність у поведінці.

 

Агресія – це енергія подолання, боротьби, відстоювання своїх прав  та інтересів. Ця сила потрібна для того, щоб досягти своєї мети, протистояти перешкодам. Небажаною є не  сама агресія, а неприйнятні форми її прояву: звичка кричати, ображати  битися.

Як же можна вплинути на небажані прояви агресії у дитини?

  • Встановіть довірчі взаємини з дитиною; будьте доступним, чесним і послідовним; поважайте особистість дитини;
  • Спілкуючись із дитиною, залучайте її до такої діяльності, яка б зменшувала внутрішнє напруження і тривожність.
  • Постійно спостерігайте за поведінкою дитини, схильної до агресії, особливо під час звичної діяльності, коли можуть виникнути конфлікти, усуньте небезпечні предмети з поля діяльності дитини.

Пропонуйте швидкий позитивний зворотній зв'язок для прийнятих форм поведінки: ставте перед дитиною невеликі конкретні завдання їхньому виконанню.

  •  

Розділяйте оцінку поведінки дитини та оцінку її особистості.: «Я не вважаю тебе поганим, та вчинок твій – неправильний.

 

 

 

 

Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності.

Якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою.

Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.

 

 

 

Якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться сприймати інших.

Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе.

Якщо дитина росте в чесноті, вона вчиться бути справедливою.

Якщо дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей.

Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінити себе.

Якщо дитина живе в розумінні та дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.