КЗ СЗШ№28

 





Виховна робота

               

 

  Патріотичне виховання - це сфера духовного життя,
 яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне,
що любить і ненавидить людина, яка формується.
В. Сухомлинський
 
Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління. Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення. 
Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. 
Давні мудреці говорили: «Оглядаючись в минуле - зніми капелюха, заглядаючи в майбутнє - засукай рукава». 
У сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває патріотичне виховання дітей та учнівської молоді.
Події останніх місяців дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян України, серед яких є і діти, і молодь, виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію. Це є свідченням системної виховної роботи педагогічних колективів навчальних закладів. Тому одним із найважливіших завдань педагогів є продовження роботи з формування у дітей та молоді громадянських якостей, розуміння приналежності до Українського народу. Особливу увагу слід приділити дітям та сім’ям, які переїхали із території військових дій, сприяти їх адаптації у нових умовах та нових колективах, залучати їх до активної діяльності та участі у позаурочних заходах, надавати можливість реалізовувати свій інтелектуальний, творчий, фізичний потенціал на благо України.
       Учителю, особливо вихователю, важливо пам’ятати, що патріотизм – соціальне явище, яке формується в процесі виховання і на сучасному етапі розвитку української держави ця цінність є однією з найбільш національно значимих. 
        Міністерство освіти і науки України рекомендує «виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням». 
       Про зростання уваги держави до патріотичного виховання свідчить велика кількість нормативно-правових документів, виданих Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством освіти і науки України за останні 3 роки. Серед них найбільш визначальні для виховної роботи школи на сучасному етапі є Наказ Міністерства освіти і науки України № 641 від 16.06.2015року «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах» та Указ Президента України від 13.10.2015 року № 580/2015 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки». Ці та ряд інших важливих державних документів, а також нормативно-правових документів місцевого рівня вказують, що основні завдання освіти на шляху до розбудови національної школи й патріотичного виховання в ній полягають у національно-патріотичній спрямованості змісту освіти, відродженні національних виховних традицій усіма суб’єктами освітнього простору.  
         У світлі змін, що відбуваються в українському суспільстві та освіті, педагогічний колектив середньої загальноосвітньої школи №28 визначив патріотичне виховання як пріоритетний напрямок виховної діяльності школи. 
         Слід відзначити, що у нашій школі завжди приділялась значна увага формуванню ціннісного ставлення особистості до суспільства, держави, народу. 
        У закладі створена система патріотичного виховання учнів, яку можна зобразити у вигляді моделі як складного комплексу взаємопов’язаних компонентів освітнього процесу.

 

Опис моделі  виховання  громадянина-патріота  
середньої загальноосвітньої  школи № 28 
 
        Система патріотичного виховання СЗШ №28 реалізується з урахуванням виховної проблеми школи, традицій, соціальних та виховних можливостей, плану роботи закладу і регламентується нормативно-правовими документами державного, регіонального та шкільного рівнів.
        Мета патріотичного виховання у школі – становлення громадянина-патріота України, високоморальної особистості, готової до успадкування духовних надбань українського народу, виконання обов’язку захисту Батьківщини, з активною громадянською позицією.
         Мета національного виховання конкретизується через систему виховних завдань:
формування національної свідомості і людської гідності, любові до рідної землі, родини, свого народу, бажання працювати задля розвитку держави, готовності її захищати;
виховання правової культури: поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки, знання та дотримання законів;
прищеплення глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;
спонукання вихованців до активної протидії проявам аморальності, правопорушенням, бездуховності, антигромадській діяльності;
формування мовної культури, оволодіння українською мовою та її вживання в повсякденному житті;
забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, старших, культури та історії рідного народу;
формування толерантності, расової, національної, релігійної терпимості, розвиток дружніх відносин між представниками різних етнічних груп;
створення можливостей для повноцінної соціалізації молодих громадян, більш активного залучення їх у вирішення соціально-економічних, культурних, правових, екологічних та інших проблем як загальнодержавного, так і місцевого значення.
 
        Здійснення патріотичного виховання в СЗШ № 28 ґрунтується на сукупності принципів як основоположних ідей, що пронизують усі рівні й компоненти виховного процесу та засвідчують їх системну цілісність і які відображають як загальні принципи виховного процесу (гуманізації, демократизації, дитиноцентризму, природовідповідності, врахування вікових та індивідуальних особливостей, системності і цілісності), так і специфіку патріотичного виховання школярів в сучасних умовах. Зокрема, це:
- принцип національної спрямованості,  передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;
- принцип історизму, передбачає прищеплення учням шанобливого ставлення до історії рідної землі, формування прагнення вивчати, зберігати і примножувати духовно-моральну і культурно-історичну спадщину українців та відтворювати її у реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності;
- принцип культуровідповідності, передбачає засвоєння учнями загальнокультурних надбань українського народу, його мови, традицій та звичаїв, забезпечення духовної єдності та наступності поколінь;
- принцип полікультурності передбачає формування в учнів толерантного ставлення до відмінностей у культурі, мистецтві, віруваннях, ціннісних орієнтирах інших народів; здатність диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможність сприймати українську культуру як невід'ємну складову культури загальнолюдської;
- принцип самоактивності забезпечує розвиток у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;
- принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій організовується виховний процес.
 
         Основними підходами до організації патріотичного виховання у школі є діяльнісний, системний, особистісно-зорієнтований.
         Досягнення цільових орієнтирів забезпечує діяльність, до якої залучаємо учнів. Ми виділяємо навчально-пізнавальну, спортивно-оздоровчу, художньо-естетичну, краєзнавчо-екологічну, дослідницько-творчу та соціально значущу. Виховна діяльність повинна бути ціннісно орієнтована, тобто спрямована на формування ціннісних орієнтирів, серед яких центральне місце відводиться формуванню ціннісного ставлення до суспільства і держави.
          Неодмінною умовою національно-патріотичного виховання є системний підхід, який передбачає розгляд цілісного багаторівневого, ієрархічного, взаємозалежного процесу в його постійному розвитку. 
         Значним потенціалом з точки зору формування національної свідомості та виховання патріота володіють навчальні предмети, особливо суспільно-гуманітарного циклу: українська мова і література, історія України, правознавство, географія, природознавство, курс «Я і Україна». До них долучаються предмети художньо-естетичного циклу (музика, образотворче мистецтво, художня культура), які, завдяки насиченості національною тематикою, теж впливають на формування в учнів патріотичних і громадянських якостей. Звичайно, кожен навчальний предмет можна наповнити патріотичною складовою. Вчителі-предметники нашого закладу освіти ознайомлені з Методичними рекомендаціями щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах і дотримуються їх у своїй роботі, використовуючи зміст навчальних предметів для формування якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.
        Патріотичне виховання учнівської молоді здійснюється як під час уроків, так і в позаурочний час. Заходи з національно-патріотичного виховання передбачені у плані роботи школи на навчальний рік, планах роботи методичних об’єднань, класних керівників, педагога-організатора, учнівського самоврядування.
        Суттєву роль у процесі  національно-патріотичного виховання молоді відіграє так званий «дух» школи, у тому числі зовнішній вигляд, використання національної та народної символіки в оформленні школи.   
          Оновлений сучасний стенд з державною символікою, символікою міста і школи розміщено у головному вестибюлі школи. Державним гімном починаємо і завершуємо усі загальношкільні заходи. 
           У кожному кабінеті обов’язковим є стенд з державною символікою. Крім того, в закладі створено куточок пам’яті, де є фото та інформація про Революцію Гідності, Героїв Небесної Сотні, героїв АТО.
          Процес формування громадянина-патріота передбачає тісний взаємозв’язок і співпрацю між школою, сім’єю та соціумом. 
         В Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді зазначено, що основними складовими цього процесу є громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне та духовно-моральне виховання. Тому система національно-патріотичного виховання школи умовно поділена на такі змістовно-цільові блоки: «Я – громадянин», «Я – захисник», «Я – високоморальна особистість». 
Для реалізації даної моделі необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних форм, методів, засобів патріотичного виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності відповідно до мети і завдань патріотичного виховання задля досягнення очікуваних результатів.